Фото, які зєднують нез'єднані часи: на фото генеральний директор Альтгеймер у 1943 році та генеральний директор АТ "Укренергомашини" Віктор Суботін влітку 2023 року. Обидва директори сидять біля зруйнованих цехів. Суботін очолює підприємство з 2007 року..... можно тут немного про шефа написать

На фото зруйнований кран у 1943 році та влітку 2022 року

З 2010 року підприємство почало працювати над імпортозаміщенням. Так історично склалося, що в Україні на багатьох електростанціях було втановлено обладнання РФ. На АЕС України було встановлено п'ять блоків-мільйонників по 1000 МВт, російського виробника АТ "Силові машини". Це відповідальне обладнання атомних станцій, воно вимагає наявності сертифікованого постачальника, і одночасно ставить вітчизняну енергетику в залежність від нього. Для "Укренергомашин" було принципово важливо забезпечити російські блоки всією необхідною продукцією українського виробництва.
У 2014 році з початком АТО стало зрозуміло, що ринки збуту однозначно змінюються. Харківські підприємства будували більшість свого обладнання для країни-агресора, та й той факт, що на території РФ не виготовляють тихоходні турбіни, підтверджує те, що одним з основних напрямків збуту турбінного обладнання був сусід по кордону, це більше 40% від долі загальних замовлень. Щодо генераторного, тягового виробництва й виробництва електричних машин постійного струму, то доля ринку підприємства складала більш 50%. Але, треба зауважити, що російська компанія поставляла на українські станції й своє обладнання.
"Укренергомашини", маючі власні спеціальні конструкторські бюро працювали над іноваціями й були впевнені у своїй перевазі перед конкурентами.

Успіх підприємства гарантує постійний зв’язок науки з виробництвом. За словами Бориса Патона, Національна Академія Наук зацікавлена у розвитку співпраці з провідним підприємством в галузі машинобудування. 2020-го року було підписано Меморандум про широку науково-технічну співпрацю підприємства з Академією наук України. Це розробка і впровадження унікальних технологій, які отримали світове визнання та вважаються національним надбанням.
Наукові досягнення колективу були відзначені високими державними нагородами - працівники стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки. Майже кожного року, починаючи з 2009-го, співробітники ставали лауреатами найпрестижнішої наукової премії України.
Науково-освітнє співробітництво “Укренергомашин” із закладами вищої освіти забезпечує підприємство висококваліфікованими кадрами.

За сумою потужностей атомних станцій Україна посідає восьме місце у світі серед невеликої кількості країн, які взагалі володіють атомною енергетикою. Для України енергетична галузь завжди мала велике значення не тільки в плані отримання власної енергії, а й в плані власних ресурсів для будівництва та обслуговування електростанцій вітчизняним виробником, що передбачає розвиток економіки й реальні робочі місця в країні.
В Україні - чотири АЕС: Южно-Українська, Хмельницька, Рівненська і Запорізька, найбільша в Європі, на якій шість блоків по 1000 МВт. На цих АЕС працює 15 енергоблоків, з них 13 блоків - з мільйонниками, два блоки по 440 МВт. На 10 блоках встановлено 12 турбін «Укренергомашин», на п'яти - турбіни, виготовлені "Силовими машинами" (РФ).
Всього у світі - 20 блоків-мільйонників з нашими турбінами, з них 8 - в Україні. Перший мільйонник експлуатується з 1982 року на ЮУАЕС.

Передісторія
Причина – фактична зупинка нашого підрядника ДП "Завод "Електроважмаш", яке стало у 2019 році неспроможним самостійно та своєчасно виконати взяті на себе зобов’язання з виробництва генераторів за укладеними контрактами. Отож, через зупинку "Електроважмашу" у "Укренергомашин" виникли великі проблеми. З загальної суми на субпідрядника "Укренергомашин" - "Електроважмаш" припадає 1,8 млрд. Так ось, "Електроважмаш" відвантажив лише половину – на суму 0,98 млрд грн. – і зупинився.
21 січня 1934 року Харківський турбогенераторний завод (ХТГЗ) ввели в експлуатацію.
Завод «Електроважмаш» був заснований у 1946 році як підприємство з виробництва тягового електроустаткування. З 1954 року на заводі розпочалося освоєння виробництва турбо- та гідрогенераторів.

Підприємство не зупиняє свою роботу 24 лютого й протягом війни працює кожного дня без зупинки.
24 лютого дирекцією «Укренергомашин» було сформовано штаб по роботі підприємства в умовах воєнного стану для забезпечення цілісності підприємства, збереження майна та безпеки працівників. Був визначений склад підрозділів та необхідна кількість працівників для забезпечення роботи тільки критичної інфраструктури, розроблені графіки чергувань працівників, забезпечена цілодобова робота медичних працівників підприємства.
Протягом усієї війни підприємство продовжувало виконувати свої обов’язки за підписаними контрактами: у цехах виробничі процеси не зупинялися. Підприємство працювало й над виготовленням продукції для захисту Харківщини.

Також з початку військової агресії РФ у Харківській області дирекцією «Укренергомашин» було прийнято рішення про прихисток робітників та їх сімей на території підприємства у бомбосховищі. Підприємство стало домівкою для понад 350 людей одночасно. У бомбосховищі проживали діти від 1 року. Не покинули напризволяще люди й своїх домашніх улюбленців.

Перші прильоти були 7 березня та пошкодили будівлю лабораторного корпусу. Потім потрапляли ракети у різні цехи, станції тяги, залізничні путі, стадіон. Крім того окупанти проживали на СОБ "Блакитна затока" у Вовчанському районі та зруйнували територію та частину житлового корпусу.

Багато хто з машинобудівників долучився до захисту країни й вступив до лав Збройних сил України, Нацгвардії, тероборони.
Нажаль під час несіння служби загинули працівники підприємства. Світла память!